- підкований
- [п'ідко/ванией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
підкований
Смотреть что такое "підкований" в других словарях:
відкований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкувати … Український тлумачний словник
непідкований — а, е. Якого не підкували … Український тлумачний словник
підкований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підкувати. 2) у знач. прикм., розм. Досвідчений, вправний … Український тлумачний словник
відкований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
непідкований — прикметник … Орфографічний словник української мови
підкований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
прослідкований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
кований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до кувати I 1), 2), 5). || ко/вано, безос. присудк. сл. •• Ко/ваний на всі чоти/ри ноги/ (копи/та) дуже досвідчений, бувалий. 2) у знач. прикм. Виготовлений, зроблений куванням (див … Український тлумачний словник
непідкованість — ності, ж. Абстр. ім. до непідкований … Український тлумачний словник
підкованість — ності, ж. Абстр. ім. до підкований 2) … Український тлумачний словник
